Пост-реліз

Шановні гості та партнери!

15 листопада 2019 року відбувся

Херсонський міжнародний економічний форум “ТАВРІЙСЬКІ ГОРИЗОНТИ“

Форум організовано за підтримки:

Таврійські Горизонти 2019 року:

учасників
дипломатичних
з інших країн

Бельгія

Білорусь

Велика Британія

Греція

Грузія

Індія

Італія

Канада

Катар

Китайська Народна Республіка

Литовська Республіка

Молдова

Норвегія

Словацька Республіка

Словенія

Туреччина

15 листопада 2019 року відбулась наймастабніша економічна подія Херсонщини – Міжнародний економічний форум «Таврійські горизонти» в єдиному історичному шато України виноробному господарстві Князя П.М.Трубецького.

Цього річ Форум зібрав представників 8 дипломатичних місій, народних депутатів України, представників міжнародних фінансових і донорських організацій, вітчизняних та іноземних інвестиційних компаній, банківських установ й інституцій громадянського суспільства.

Модератором Форуму виступив голова Херсонської обласної державної адміністрації Юрій Гусєв

Голова Херсонської обласної державної адміністрації Юрій Гусєв наголосив на значному інвестиційному потенціалі Херсонщини.  Так, регіон має розвинений агропромисловий комплекс, вигідне розташування з точки зору транспортної логістики, унікальні туристичні перлини.

Крім того, успішно функціонують всесвітньовідомі переробні компанії, такі як «Чумак», «Інагро», Данон, Каргіл. Зазначив, що потенціал для нарощування переробних потужностей вкрай великий, саме тому проект по створенню ефективної та інноваційної системи відновлення зрошення із включенням ключових гравців даного сектору є пріоритетним та має підтримку Президента України.

Наголосив, що Херсонщина транспортно-логістичний хаб півдня України. В області функціонує Міжнародний аеропорт «Херсон», який здійснює регулярні рейси до Стамбулу, Києва, а з грудня компанія Ryanair запускає нові маршрути до Європейських міст Кракова, а згодом Відня. Зазначив, що Херсонський аеропорт увійшов до списку пілотних регіональних аеропортів, для яких експертами IFC буде розроблена модель державно-приватного партнерства.

Зазначив, що Херсонський морський торговельний порт є пілотним проектом концесії державного підприємства Міністерства інфраструктури України, що відкриває широкі можливості для приватних інвесторів для створення потужного транспортно-логістичного хабу.

 Також тривають перемовини з інвесторами по залученню інвестицій в Скадовський морський торговельний порт, а також відновлення паромного сполучення із Зонгулдаком.

Наголосив, що, через область проходять 2 транзитні міжнародні коридори, тому відновлення і створення якісної дорожньої інфраструктури, зокрема в рамках Угоди, укладеної між Прем’єр-міністром України та ЄБРР в цьому напрямку для нас в пріоритеті. Планується залучення інвесторів до будівництва концесійних доріг. Окрім того, в області динамічно розвивається сфера альтернативної енергетики, завдяки високому рівню сонячної інсоляції та вітрової енергії.

Окрім того, голова Херсонської обласної державної адміністрації зазначив, що Херсонська область може у майбутньому стати вільною економічною зоною.

Геннадій Чижиков, голова Торгово-промислової палати України, зазначив що інвестиції починаються з людей та сприятливого бізнес-клімату. Наголосив, що Торгово-промислова палата України готова й надалі співпрацювати з обласною державною адміністрацією для того, щоб Херсонщина стала флагманом економічного зростання України. Пан Чижиков, наголосив на пріоритетах діяльності організації, яку він очолює, зокрема, це удосконалення бізнес-клімату, розвиток МСБ та надання допомоги в процесі виходу на нові ринки країн світу, а також залучення інвесторів.

Олена Волошина, керівник діяльності IFC в Україні, повідомила, що Херсонщина, а саме проект концесії ДП «Херсонський морський торговельний порт», є пілотним проектом Міжнародної фінансової корпорації. Наголосила, що можливості інвестування в проект концесії розглядають 40 потенційних інвесторів, зокрема, з Китаю, Європи, Арабських країн та, безумовно, України. Окрім того, пані Олена, зазначила, що IFC плідно співпрацює з підприємствами області та висловила готовність корпорації й надалі працювати на  Херсонщині.

Марк Магалецький, заступник голови ЄБРР в Україні, наголосив, що Європейський банк реконструкції та розвитку в Україні фінансує масштабні інвестиційні проекти на Херсонщині, такі як будівництво вітропарку ТОВ «СИВАШЕНЕРГОПРОМ» потужністю 250 МВт на території Чаплинського району.

Крім того, пан Марк наголосив на завершені фінансування проекту Херсонської міської ради, загальною вартістю 10 млн євро, а саме розвитку комунальної інфраструктури м.Херсон, оновлення рухомого складу електротранспорту та розвитку контактної мережі, підстанцій. Пан Марк висловив сподівання, що попередній кредитний договір на фінансування регіональних доріг Херсонщини, який було укладено під час форуму в Маріуполі, буде втілено.

Анатолій Кінах, президент Всеукраїнської громадської організації «Український союз промисловців та підприємців», запевнив, що Херсонщина має всі можливості для успішного розвитку, зокрема в напрямку створення промислових підприємств, а саме переробки агропромислової продукції, що надасть змогу випускати продукцію з доданою вартістю. Пан Анатолій зазначив, що інвестиційний клімат формує: верховенство права, рівноправна прозора конкуренція, спроможність держави захищати інвестора.

Дхруба Чаран Панда, співвласник ПрАТ «Чумак», голова ради директорів ТОВ «Дельта Вілмар СНД», наголосив, що Херсонщина має значні можливості для розвитку інвестиційної діяльності, як природні ресурси, так і людський капітал. Крім того, пан Панда наголосив, що ПрАТ «Чумак» планує розширення власних виробничих потужностей та географію експорту, а також впровадження зрошення на Херсонщині.

Сергій Сипко, президент групи компаній «AGROFUSION», ознайомив присутніх з успішною діяльністю компанії на Херсонщині та зазначив, що для забезпечення змін та підвищення рівня інвестиційного клімату необхідно боротися з «тіньовим» бізнесом, зменшити тиск на легальний бізнес шляхом зниження кількості перевірок. Крім того, наголосив, що монопольні електро- та газопостачальні компанії мають дискримінаційні тарифи для промислових споживачів. Пан Сергій зазначив, що трудове законодавство потребує змін, оскільки не враховує специфіку агропромислового комплексу.

Торстен Йенсен, старший віце президент NBT AS, наголосив, що Херсонщина має значний потенціал у вітроенергетичній сфері. Так, компанія NBT AS вже 2 роки впроваджує проект з будівництва вітропарку на території Чаплинського району. Зокрема, буде встановлено 63 вітротурбіни потужністю 250 МВт, загальний обсяг інвестицій становитиме 400 млн євро, наразі на будівництві працюють 800 осіб, переважно жителі Херсонської області.

Крім того, пан Торстен наголосив, що наразі законодавство України у сфері альтернативних джерел енергії, а саме в частині встановлення «зеленого» тарифу об’єктам, які виробляють екологічно чисту енергію, є дуже сприятливим та висловив сподівання на збереження даного вектору держави у подальшому.

Карл Стурен, генеральний директор групи компаній «VINDKRAFT», зазначив, що інвестиційний клімат Херсонщини дуже сприятливий та розповів про позитивний багаторічний досвід роботи на Херсонщині у різних сферах. Окрім того, зазначив, що Херсонська область має значний потенціал у сфері запровадження об’єктів альтернативної енергетики, зокрема сонячної, вітро та гідро.  Наголосив, що вже 10 років працює в напрямку впровадження об’єктів альтернативної енергетики, а саме будівництві вітропарків та енергетичних підстанцій.

Одним із спікерів Форуму виступив Володимир Козявкін, президент ТОВ «Kozyavkin Medical Technologies». Пан Володимир ознайомив присутніх з високоефективною технологією лікування пацієнтів хворих на дитячий церебральний параліч ДЦП, остеохондроз та з наслідками травм і органічного ураження нервової системи. Зазначив, що його метод розроблений понад 30 років тому, офіційно визнаний урядом України і, завдяки своїй ефективності, здобув широкий міжнародний авторитет.

Крім того, пан Володимир зазначив, що для довгострокового розвитку медицини та туризму як високорентабельних галузей економіки, поліпшення рівня туристичної інфраструктури, формування іміджу Генічеського району та Арабатської Стрілки як унікальної території для туризму, рекреації та реабілітації, а також розвитку авіаційної інфраструктури на території Херсонської області, планується залучення інвестицій в проект «Створення багатофункціонального реабілітаційного центру «InterMedicalEcoCity» на території Генічеського району.

Інвестиційний магніт «Інноваційне зрошення» презентував учасникам заходу директор Департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Олександр Паливода.

Зокрема, він зазначив, що Херсонщина – це регіон, який за своїми кліматичними умовами належить до зони ризикованого землеробства, і в таких умовах зрошення є невід’ємним і потужним фактором підвищення продуктивності сільгоспугідь, страховим фондом держави й області. І саме завдяки зрошенню наш регіон має стабільні врожаї та є безперечним лідером в Україні за обсягами виробництва плодово-ягідної та овочевої продукції.

Олександр Паливода також окреслив шляхи розвитку зрошення в області та розповів про створення інвестиційної платформи з розширенням зрошення до 600 тис. га поливних земель.

За його словами, збільшення поливної площі дасть позитивний ефект для Херсонщини. Насамперед внутрішній валовий регіональний продукт збільшиться на 6 млрд грн, врожайність зросте в 2 – 4 рази, 30 тис. чоловік отримають нові робочі місця, а це вже – надходження коштів до бюджетів усіх рівнів.

Під час заходу генеральний директор ПрАТ «Укргідроенерго» Ігор Сирота розповів про перспективні проєкти компанії, акцентувавши увагу присутніх на будівництві Каховської ГЕС-2. Зважаючи на відносно невелику частку гідроенергетики в загальному балансі галузі, Україна відчуває нестачу регулюючих потужностей. Виправити ситуацію допоможе введення в експлуатацію нових ГЕС і ГАЕС. Будівництво Каховської ГЕС-2 дозволить на 250 мВт збільшити сумарну встановлену потужність Каховського гідровузла за рахунок встановлення нових гідроагрегатів, при цьому забезпечити додатковий обсяг виробництва електроенергії для покриття попиту в піковій зоні графіка навантаження та скорочення виробництва електричної енергії в базовій та напівпіковій зонах добового графіка навантаження.

Будівництво Каховської ГЕС-2 передбачене Енергетичною стратегією України на період до 2035 року. Встановлення  додаткових  агрегатів дозволить підвищити використання стоку Каховського гідровузла до 95 %, і таким чином, збільшити виробництво електроенергії. Будівництво Каховської ГЕС-2 – вагомий внесок в надійність Об’єднаної енергосистеми та енергетичну незалежність України, зауважив пан Ігор.

В рамках Форуму Володимир Гаращенко, начальник Херсонської філії ДП «Адміністрація морських портів України» ознайомив присутніх із технічними характеристиками ДП «Херсонський морський торговельний порт», та зазначив, що концесія є формою державно-приватного партнерства, за якою держава чи місцева громада надає приватному інвестору – концесіонеру за плату права на створення, будівництво та управління об’єктом концесії на певний строк. Так, ДП «ХМТП» є пілотним проектом в рамках стратегічного розвитку портової галузі, з 2015 року проходить складний шлях концесії. «Концесіонер, переважно самостійно, несе комерційний ризик за проектом, майно, яке тимчасово переходить в управління концесіонеру, залишається у державній власності. По закінченню строку договору воно повертається державі разом з усіма об’єктами, збудованими або модернізованими інвестором під час реалізації концесійного проекту», – зазначив пан Володимир.

Окрім того, він наголосив, що кінцевий термін подання заявок на участь у концесійному конкурсі та конкурсних пропозицій – 06 грудня 2019 року.

В рамках Форуму укладено 6 меморандумів про співпрацю та реалізацію інвестиційний проектів, зокрема:

1. Меморандум про співробітництво між Херсонською обласною державною адміністрацією та ТОВ «Міжнародна реабілітаційна клініка Козявкіна» у сфері впровадження інвестиційного проекту «Створення багатофункціонального реабілітаційного центру «InterMedicalEcoCity» на території Генічеського району Херсонської області

Укладення меморандуму сприятиме об’єднанню зусиль для довгострокового розвитку медицини та туризму як високорентабельних галузей економіки, поліпшення рівня туристичної інфраструктури, а також формування іміджу Генічеського району та Арабатської Стрілки, зокрема, як унікальної території для туризму, рекреації та реабілітації.

Створення реабілітаційного містечка із застосуванням Методу Козявкіна (Система інтенсивної нейрофізіологічної реабілітації) забезпечить надання медичної реабілітації дорослим і дітям, хворим на дитячий церебральний параліч, хронічні захворювання нервової системи, опорно-рухового апарату, реабілітації після інсультів та інфарктів, політравм та зможе приймати пацієнтів на лікування та реабілітацію на постійній основі.

Реалізація проекту дасть змогу створити сучасну спеціалізовану клініку на 250 стаціонарних ліжок. В період реалізації проекту буде створено понад 700 нових робочих місць, що підвищить рівень зайнятості населення у регіоні. Орієнтовні надходження податку на доходи з фізичних осіб до місцевих бюджетів очікуються в обсязі 8,0 млн грн щорічно.

Для завершення першої черги будівництва бальнеологічного комплексу та введення в експлуатацію необхідно (за попередніми розрахунками) близько 25,0 млн дол. США на заключні роботи.

2. Меморандум про співпрацю між Херсонською обласною державною адміністрацією та ПрАТ «ЧУМАК» щодо розвитку інвестиційної діяльності

Реалізація зазначеного меморандуму дозволить збільшити обсяг залучених в економіку Херсонської області зовнішніх та внутрішніх інвестицій, сприятиме розвитку та розбудові інфраструктури регіону. Меморандумом передбачається:

  • збільшення потужностей ПрАТ «ЧУМАК» з переробки томатів;
  • запровадження програм з підтримки фермерських господарств з метою стимулювання збільшення площ під вирощування овочів, зокрема томатів, для забезпечення власних виробничих програм підприємства;
  • участь у розвитку зрошувальних систем для потреб фермерських господарств Херсонської області;
  • збільшення потужностей ПрАТ «ЧУМАК» з виробництва макаронних виробів та майонезів;
  • поступове запровадження у виробництві енергозберігаючих проектів;
  • забезпечення достойних соціальних стандартів та гідної заробітної плати для працівників ПрАТ «Чумак», також створення нових робочих місць відповідно до перспективного плану розвитку підприємства;
  • дотримання реалізації соціальних програм для підтримки територіальної громади.

3. Меморандум про співпрацю між Херсонською обласною державною адміністрацією та групою компаній «AGROFUSION» щодо реалізації інвестиційного проекту з будівництва комплексу з глибокої переробки томатів на території Чаплинського району Херсонської області

Метою меморандуму є впровадження інвестиційного проекту з будівництва комплексу з глибокої переробки томатів на території Чаплинського району з використанням новітніх технологій та передового сучасного досвіду. Впровадження проекту сприятиме підвищенню сприятливих умов для економічного розвитку області та модернізації матеріально-технічної бази агропромислового комплексу, збільшення виробництва аграрної продукції з високою часткою доданої вартості.

Орієнтовна виробнича потужність заводу – 250,0 тис. тон томатів за рік.

У результаті реалізації проекту планується створення близько 300 робочих місць (в тому числі 135 сезонних).

4. Меморандум про співпрацю між Херсонською обласною державною адміністрацією та ПрАТ «Укргідроенерго» щодо реалізації інвестиційного проекту «Будівництво Каховської ГЕС-2»

Метою меморандуму є реалізація інвестиційного проекту «Будівництво Каховської ГЕС-2 потужністю 250 МВт на території Бериславського району», що сприятиме приросту енергогенеруючих потужностей для надійного виробітку та постачання електроенергії промисловим споживачам та населенню, підвищення ефективності роботи об’єднаної енергетичної системи України та її інтеграції з європейською енергосистемою, зменшення імпорту енергоресурсів. На сьогодні потужність Каховської ГЕС складає 334,8 МВт.

Для оптимізації роботи Каховського гідровузла необхідно збільшити його встановлену потужність шляхом вводу додаткових гідроагрегатів. Установка додаткових агрегатів дозволить підвищити використання стоку всіма турбінами Каховської ГЕС до 95%, і тим самим збільшити вироблення електроенергії.

5. Меморандум про співпрацю і партнерство між Херсонською обласною державною адміністрацією та ТОВ «ОЗРА ІНТЕРНЕШНЛ ТРЕЙДІНГ»

Укладення меморандуму сприятиме активізації розвитку соціально-економічної, інвестиційної діяльності, залученні в економіку Херсонської області зовнішніх та внутрішніх інвестицій, розвитку та розбудові інфраструктури регіону.

На території Херсонської області планується реалізація інвестиційного проекту з будівництва заводу виробництва асфальтової суміші потужністю
240-360 тонн на годину та залучення 1,5 млн євро інвестицій. Реалізація проекту запланована у березні 2020 року.

6. Меморандум про співпрацю і партнерство між Херсонською обласною державною адміністрацією та ТОВ «Агропорт Україна».

Укладення меморандуму сприятиме впровадженню на території Херсонської області інвестиційного проекту «Аграрний технопарк «Агропорт Південь» з метою підвищення промоції та іміджу Херсонщини, залучення інвестицій в агросектор області, адаптацію сільгоспвиробників та їх господарств до актуальних ринкових умов, створення інноваційних об’єктів сучасної ринкової інфраструктури, залучення інвестицій у її розвиток та формування на її основі нових бізнес-проектів у Херсонській області і південних регіонах України.

Відповідно до зазначеного меморандуму співпраця між Херсонською обласною державною адміністрацією та ТОВ «Агропорт Україна» передбачає:

  • проектування та створення на території Херсонської області інноваційної інфраструктури для вітчизняних і закордонних учасників аграрного ринку всіх форм власності;
  • розвиток інноваційної інфраструктури в агропромисловому секторі як єдиного комплексу та одного з перспективних і масштабних інвестиційних проектів Херсонської області для надання додаткового імпульсу розвиткові інших галузей регіональної економіки;
  • налагодження та провадження координованої інформаційної підтримки суб’єктів агропромислової сфери стосовно залучення інвестицій, обміну технологіями та організації збуту продукції (товарів, об’єктів прав інтелектуальної власності та послуг);
  • проведення ініціативної та взаємоузгодженої роботи з розширення кола партнерів та поліпшення інвестиційного іміджу Херсонщини.