28 квітня 2020 року відбувся інвестиційний онлайн-форум «TAVRIAN ONLINE HORIZONS»

У зв’язку із запровадженням жорстких заходів із запобігання поширенню коронавірусної інфекції як в Україні, так і в усьому світі та з метою мобілізації знань і досвіду представників центральних органів виконавчої та законодавчої влади, організацій, експертів різних держав, обласна державна адміністрація ініціювала проведення 28 квітня 2020 року інвестиційного онлайн-форуму «TAVRIAN ONLINE HORIZONS».

В умовах сьогодення, вперше за останні понад 10 років міжнародний економічний форум «Таврійські горизонти» проходив дистанційно, з метою дотримання карантинних заходів.

Традиційно форум відкрив голова Херсонської облдержадміністрації, який звернув увагу учасників на гостру необхідність розроблення чіткого плану антикризових заходів та напрацювання нових ідей з метою подолання наявних та прогнозованих економічних наслідків для місцевого бізнесу та всієї економічної сфери регіону та країни в цілому.

Голова облдержадміністрацій Юрій ГУСЄВ наголосив, що ми маємо вийти після карантину більш підготовленими для розвитку та реалізації тих проєктів і програм, які сьогодні потрібні для нашого регіону та України в цілому. Все це для того, аби розвиток економіки після завершення боротьби з COVID-19 був більш стрімким, ефективним та підготовленим

Міністр розвитку громад та територій України Олексій ЧЕРНИШОВ, під час свого виступу наголосив на невідворотності економічних наслідків та необхідності їх моделювання, розробки та впровадження антикризових програм. Так, український уряд ухвалив програму підтримки малого та середнього підприємництва, наразі вже виділено 6 млрд.грн. Частина вказаних коштів піде на покриття витрат на заробітну плату робітникам, яким було скорочено робочий час у зв’язку з карантином. Крім того, розроблено низку програм підтримки малого та мікробізнесу, передбачаються кредитні програми. Кабмін працює над ідеєю підготовки програми створення швидких робочих місць в різних галузях, для людей, які вийдуть із самоізоляції.

Окремо Міністр розвитку громад та територій України зупинився і на питанні розвитку Херсонщини. Він зауважив, що область є одним з реальних магнітів України, має конкретно визначені пріоритети розвитку у багатьох сферах та успішно втілені інвестиційні проєкти, акцентував: «Впевнений, що Херсонщина входитиме до топ-3 українських інвестиційно привабливих регіонів».

Леван ВАРШАЛОМІДЗЕ, секретар Національної інвестиційної Ради України, висловив власне бачення щодо того, що карантин разом з введеними у зв’язку з цим обмеженнями, необхідно розглядати як шанс та додаткові можливості.

Україна наразі знаходиться в полі зору міжнародних корпорацій та має високий інтерес та підтримку зі сторони іноземних організацій.

Зі свого боку, Національна інвестиційна Рада України готова сприяти та підтримувати реалізацію інвестиційних проектів на території Херсонщини.

Леван Варшаломідзе наголосив, що справжня цінність інвестицій не в сумі інвестованих коштів, а у кількості створених робочих місць, а Херсонщина має колосальний потенціал та може стати зразком серед інших регіонів України по залученню інвестицій.

Дмитро НАТАЛУХА, голова Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку, поділився власним баченням основних трендів в світових економіці та політиці.

Серед низки трендів наголошено про тенденцію до репатріації промислового виробництва. Україна має всі шанси стати євро-хабом та отримати переваги для зростання національної економіки. З огляду на високу конкурентоздатність України у сфері ІТ, доцільним є запровадження тренду збільшення та розвитку інформаційної інфраструктури, що сприятиме покращенню економічної ситуації в країні.

Криза, спричинена стрімким поширенням коронавірусної хвороби у світі, показала низьку ефективність міжнародних асоціацій у кризисний час. Тому кожна країна має докладати максимальних зусиль для забезпечення власної стабільності за будь-яких умов.

Тож першочерговими завданнями держави під час кризи є забезпечення швидкої емісії грошей нацбанками у необхідній кількості, мінімізація кількості банкрутств та підтримка національної системи охорони здоров’я.

На думку Дмитра Наталухи, держава має намагатися посилити свої позиції в нових для себе нішах та секторах економіки, максимально підтримувати експорт, створити комфортні умови для переробних підприємств, забезпечити збереження існуючих та стимулювати створення нових робочих місць. Для реалізації даної мети уряд та бізнес-спільнота мають своєчасно відреагувати на нові можливості для покращення економіки.

Голова Фонду державного майна України Дмитро СЕННИЧЕНКО презентував зміни до підходу процесу приватизації в частині прозорого зручного інструментарію, доступного на офіційному сайті Фонду державного майна України.

Спікер наголошував на тому, що основною метою приватизації є пошук компетентного інвестора і ефективного власника, позбавлення держави від надлишкових активів, які стануть об’єктами вигідних інвестицій приватного бізнесу.

Загалом, урядом до ФДМУ вже передано 530 підприємств під приватизацію.

Під час виступу Дмитро Сенниченко представив «інвестиційне меню» з об’єктами державної власності, які виставлятимуться на аукціони в цьому регіоні, серед яких наступні:

– ЄМК Скадовський морський порт – українське державне підприємство, морський торговельний порт, розташований на північному березі Джарилгацької затоки Чорного моря (Скадовський район Херсонської області).

– ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат», який був найбільшим у Європі виробником бавовняних тканин. Із лютого 2011 року ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» повністю припинив виробничу діяльність.

– ПАТ «Херсонський завод «Судмаш», що створено на базі машинобудівних цехів Херсонського суднобудівного заводу, обладнаних сучасним машинним парком, і є провідним підприємством по виробництву гідроциліндрів, суднової арматури і суднового обладнання.

– окреме майно (яке може стати особливо привабливою пропозицією для малого підприємства);

– об’єкти соціально-культурного призначення тощо.

В умовах карантину підготовка проектів до приватизації не зупиняється, адже головною метою процесу приватизації є залучення інвесторів, що сприятиме пришвидшенню подолання кризи.

Тарас КАЧКА, заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, зазначив, що економічний розвиток в умовах карантину – це серйозний виклик сьогодення.

Головним рецептом подолання кризи Тарас Качка вбачає саме у досягненні балансу між підтримкою економічної активності та захистом здоров’я населення. Запорукою успіху є скоординовані дії влади та бізнесу, націлені на досягнення благополуччя українського суспільства. Деякі області України вже сьогодні демонструють таку злагоджену роботу представників держави та місцевого самоврядування та бізнесу.

З питання щодо бачення та очікування бізнесу виступив Геннадій ЧИЖИКОВ, президент Торгово-промислової палати України, який зазначив що Херсонщина входить у топ-3 інвестиційно найпривабливіших регіонів України, має колосальний аграрний, енергетичний, IT потенціал та є драйвером «зеленого» бізнесу.

Президент ТПП зауважив на необхідності пристосуватися до нестандартних умов ведення бізнесу в умовах кризи. Вихід з економічної ситуації, що склалась, можливий лише шляхом об’єднання зусиль влади та бізнесу заради боротьби зі спільною проблемою.

У своєму виступі спікер окреслив бачення і очікування бізнесу, про які система ТПП в Україні знає з перших вуст, адже щотижня оперативно збирає інформацію з регіонів і направляє Уряду пропозиції заходів з підтримки малого та середнього бізнесу.

Торгово-промислова палата визначає для себе такі пріоритети:

– підтримка національного виробника;

– залучення прямих інвестицій;

– збереження робочих місць та створення нових;

– пошук нових ринків для українських експортерів та створення сприятливих умов для їхньої роботи.

Після закінчення карантину з’явиться необхідність шукати шляхи ефективного виходу бізнесу з карантину, у зв’язку з чим необхідно розширити можливості місцевої влади щодо підтримки локального бізнесу і пролонгувати це право на 2021р.

Президент ТПП також зазначив, що досвід інших країн показує, що місцева влада може запроваджувати надзвичайно ефективні непрямі механізми підтримки різного за величиною бізнесу, оперуючи ставками місцевих податків.

Президент ВГО «Асоціація платників податків України», Віце-президент Європейської асоціації платників податків, Надзвичайний і Повноважний Посол Грігол КАТАМАДЗЕ в своєму виступі зазначив, що ще перед карантином остання велика зустріч бізнесу була в Києві на Форумі LEVEL UP UKRAINE 2020, який організовувала Асоціація платників податків України. Багато хто з учасників сьогоднішньої онлайн-конференції, яка, на думку спікера, є унікальним майданчиком ініційованої головою Херсонської ОДА Юрієм Гусєвим, були учасниками Форуму LEVEL UP UKRAINE 2020. На цьому Форумі було понад 1000 учасників українського, Європейського та американського бізнесу. За результатами Форуму було підсумовувано пропозиції іноземних партнерів і направлено до голів ОДА всіх областей з проханням надати власні інвестиційні проекти. Херсонська облдержадміністрація однією з перших надала пакет пропозицій. Грігол Катамадзе запевнив, що надані пропозиції будуть відправлені в Європу та США відразу після карантину.

Друга складова виступу спікера стосувалась реформування українського податкової, правоохоронної і судової систем та податкового законодавства. Негативні явища бізнес-клімату лише посиляться на тлі кризи, спричиненої поширенням коронавірусу.

Так, навантаження на фонд оплати праці, який так хвилює роботодавців, яке сьогодні становить 41,5%. є кращим варіантом ніж 65% як це було пару років по тому. Але, на думку спікера, український бізнес чекав від свого Уряду більших змін. У зв’язку з чим ВГО «Асоціація платників податків України» пропонує об’єднати ЄСВ і ПДФО і встановити його на рівні 32% з поетапним його зниженням протягом 3 років до 20%. Протягом вказаних трьох років пропонується проведення фундаментальних системних змін податкового законодавства та податкової системи, прийняти новий Податковий кодекс Розвитку і встановлення мораторію на 3 роки на його зміни.

Також Грігол Катамадзе звернув увагу, що укладений 19 липня минулого року Меморандум між Української Ради Бізнесу та фракцією «Слуга народу» на сьогодні реалізований лише на 20%. У зв’язку з чим закликав об’єднати спільні зусилля для того щоб переконати владу прийняти якомога швидше всі напрацювання українського бізнесу.

На завершення виступу спікер додав, що сьогодні вкрай важливо зменшити податкове навантаження, яке лежить на підприємцях та інвесторах, та створити стартові майданчики для бізнесу. Також він переконаний, що пандемія нагадала про потребу об’єднувати зусилля, не критикувати, не підставляти один одного, а взаємодоповнювати і підтримувати для досягнення бажаного результату.

Черговим питанням, розглянутим під час роботи форуму, стало питання розвитку державно-приватного партнерства та перспективи реалізації інфраструктурних проектів. Позицію Міністерства інфраструктури України висловив Олег НОСОВ, начальник відділу приватизації та державного приватного партнерства Департаменту управління об’єктами державної власності, який повідомив про завершення в умовах карантину двох концесійних конкурсів щодо передачі в концесію портів «Ольвія» та «Херсон». Також Мінінфраструктури завершило формування нового портфелю проектів концесії до якого увійшло понад 20 об’єктів інфраструктури.

Підсумовуючи виступ, Олег Носов підкреслив, що Мінінфраструктури повністю підтримує реалізацію проектів ДПП та сподівається, що вже всередині травня вдасться розблокувати судовий процес по Херсонському морському порту та фіналізувати підписання концесійної угоди.

Голова правління GIG (Грузинської Індустріальної Групи) Давид БЕЖУАШВІЛІ, до складу якої входить переможець конкурсу концесії Херсонського морського порту ТОВ «Рісоіл-Херсон», також висловив рішучу позицію в частині завершення процедури укладення договору концесії.

Пан Бежуашвілі вважає, що для виходу з кризи Україні вкрай необхідно зараз мінімізувати бюрократію в органах державної влади, реформувати судову систему та систему правоохоронних органів, а також здійснити низку заходів для заохочення інвестора вкладати кошти в українську економіку.

Спікер зауважив, що Україна дійсно має багато перспективних об’єктів державної власності, до яких можливо застосувати механізм ДПП.

Бізнес бачить налаштованість теперішньої влади до співпраці та впровадження реформ. Відтак, організація готова скористатися послугами Фонду державного майна України в майбутньому.

Голова Рівненської обласної державної адміністрації Віталій КОВАЛЬ поділився досвідом щодо запровадження заходів з протидії поширенню вірусу на регіональному рівні.

Особливу увагу голова Рівненської облдержадміністрації звернув на необхідність перенесення виробництв на територію України, здійснення релокації через прив’язку до робочих місць з метою зменшення кількості відтоку робочої сили.

На його думку, кожен регіон має перейти до кластерної економіки, яка будуватиметься на локальній сфері, яка є максимально пріоритетною для кожного окремо взятого регіону та дозволить запустити повний інтегрований ланцюг з переробки.

Надзвичайний і Повноважний Посол України у Литовській Республіці Володимир ЯЦЕНКІВСЬКИЙ розповів про литовський досвід боротьби з поширенням коронавірусної хвороби та її наслідками.

З 16 березня до 11 травня 2020 року у Литовській Республіці оголошено загальнонаціональний карантин. Литовська влада здійснила низку кроків для подолання негативних соціально-економічних наслідків кризи. Так, Литовський уряд 16 березня 2020 року схвалив План зі стимулювання економіки, яка постраждає від наслідків боротьби з коронавірусом, який передбачає надання державної  допомоги компаніям до 3 місяців на покриття затрат за простій, виплату допомоги самозайнятим особам у розмірі 250 євро, забезпечення ліквідності великих та середніх підприємств, надання компенсації МСП, постраждалих від наслідків боротьби з пандемією, на сплату відсотків за кредитами та інше.

Уряд Литви також розробив програми підтримки муніципалітетів за рахунок державного бюджету, витрати на які планують закласти у бюджет Литовської Республіки 2021 року.

За словами Першого секретаря Посольства України в КНР Олександра Сердечного, Китай зазнав значних економічних втрат за результатами І кварталу, зокрема у секторі громадського харчування та зовнішній торгівлі.

Китайський уряд з метою мінімізації негативних наслідків боротьби з пандемією визначив для себе 3 головні завдання:

– повернення трудових мігрантів;

– створення відповідних умов праці в умовах карантину;

– забезпечення підприємств обіговими коштами.

В рамках реалізації цих завдань 350 тис. компаній отримали пільгові кредити. Швидко відновлюється реалізація інфраструктурних проектів в країні.

Сьогодні уряди обох країн розглядають Програму двостороннього співробітництва між Україною та КНР на період до 2025 року в рамках спільного будівництва економічного поясу «шовкового» шляху та морського «шовкового» шляху 21-го сторіччя. Документ передбачає використання інфраструктурних, транспортно-логістичних можливостей України, нарощування Китаєм імпорту сільськогосподарської продукції, виготовленої в Україні, розвиток українських туристичного, промислового секторів, переробної індустрії.

В рамках другого блоку форуму Микола СОЛЬСЬКИЙ, Голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, прокоментував розроблені законопроекти, які на даний час знаходяться на підписі у Президента України, що регулюють основні аспекти пов’язані з земельною реформою (зокрема, процедура передачі землі, першочергове право на викуп, зміна цільового призначення землі тощо).

Олександр ПАЛИВОДА, директор Департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОДА, ознайомив учасників з перспективами ринку землі для агросектору Херсонщини, який буде запущено в державі з 01.07.2021 року. Найбільшими позитивними здобутками для місцевих аграріїв стануть: стимулювання розвитку зрошення; відтворення родючості ґрунту та залучення додаткових фінансових інструментів

Завантажити презентацію

Михайло СОКОЛОВ, заступник голови ГС «Всеукраїнська аграрна рада», зупинився на розгляді найбільших проблем, з якими зіштовхуються сільгоспвиробники в процесі своєї діяльності, зокрема:

  • посуха, що призвела до значних втрат посівів озимої пшениці (найбільші втрати спостерігаються на територіях Одеської та Херсонської областей);
  • тіньова оренда земель, у результаті чого державний бюджет недоотримує податки на суму близько 30 млрд грн.;
  • скасування «соєвих правок»;
  • удосконалення роботи системи моніторингу критеріїв оцінки ризику.

Вирішення вказаних проблем дозволить значно підвищити продуктивність агросектору.

Завантажити презентацію

Блок туризму відкрила Світлана ФОМЕНКО, в.о. Міністра культури та інформаційної політики України. Пані Світлана зазначила, що туристичний сектор ще тільки розвивається в Україні, і тому наслідки карантинних заходів в Україні спричиняють великі збитки.

Зі свого боку Міністерство спільно з профільним комітетом ВРУ розробило законопроект №3377, який передбачає надання податкових пільг туристичному бізнесу, зокрема:

  • скасування туристичного збору до кінця поточного року;
  • звільнення операцій з надання туристичних послуг від сплати податку на додану вартість, земельного податку, єдиного соціального внеску.

Окрім податкових пільг, за словами очільниці Міністерства, має надаватись адресна допомога національним туристичним операторам.

Продовжила тему підтримки та розвитку туризму в Україні голова Державного агентства розвитку туризму України Мар’яна ОЛЕСЬКІВ. Одними з основних завдань агентства станом на сьогодні є стимулювання розвитку внутрішнього та в’їзного туризму, підтримки попиту на подорожі в Україні не тільки під час кризи, а й на постійній основі, а також формування культури подорожей в рамках проєкту «Невже це Україна».

Установа співпрацюватиме з регіонами зокрема для реалізації поставлених завдань та вирішення проблемних питань, які стримують розвиток туристичного сектору.

Останню тематичну панель форуму завершив Іван ЛІПТУГА, президент Національної туристичної організації України.

Основними напрямами розвитку туризму в Україні спікер вбачає у створенні нових туристичних продуктів, підвищенні якості сервісу, усвідомлення того, що туристичний сектор є одним з найпріоритетніших для розвитку національної економіки, і відповідно, потребує більше уваги та підтримки держави, врегулювання законодавства у сфері туризму з врахуванням сучасних реалій функціонування туристичного бізнесу.

Без сумніву, світова криза несе негативні наслідки для економіки України. Однак, після завершення карантину український туризм матиме унікальну можливість задовольнити потреби внутрішнього туриста, а можливо, й іноземних туристів за рахунок унікальної природи, культурної спадщини, низької вартості туристичних послуг.

Голова обласної державної адміністрації звернувся до голови ради директорів ТОВ «Дельта Вілмар СНД» Дхруба Чаран ПАНДА та висловив сподівання на посилення співпраці в частині розширення потужностей ПрАТ «ЧУМАК» відповідно до меморандуму про співпрацю, укладеного в рамках минулорічного Херсонського міжнародного економічного форуму «Таврійські горизонти».

 

За результатами форуму буде напрацьовано пропозиції, зорієнтовані на виважені кроки зі стимулювання пріоритетних секторів економіки, підтримку малого та середнього бізнесу, а також співпрацю з міжнародними фінансовими організаціями.